Як продовжити романтику у відносинах
Коли ми зустрічаємо чоловіка всього нашого життя, закохуємося в нього, звичайно ж, ми думаємо про нього найпрекрасніші речі: що він гарний, що він розумний і так чарівно морщить лоба, а ця родимка на щоці взагалі зводить нас з розуму і за вечір з ним, звичайно ж, можна прогуляти зустріч з подругою і навіть на манікюр записатися раніше, щоб встигнути до 19.00.
Всім закоханим добре знайомі ці переживання. Але цей період у відносинах, як правило, триває не довго і чарівність часто змінюється протилежним почуттям розчаруванням. Саме на цьому етапі трапляється найбільша кількість розлучень.
Реальність бере своє, вносить корективи у вигляді житла, дітей, грошей, батьків, стилю одягу, звичок і, зрештою, навіть сімейних правил. . На цьому етапі вам здаватиметься, що ви зустріли не ту людину, але саме зараз і відбувається так зване "притирання". Тому що всім відомо, що ідеальних половинок не буває, але так хочеться, правда?
За цим таким непростим етапом настає деяка стабільність, коли Вам добре і спокійно вдвох, але починає так не вистачати пристрасті ... перших поцілунків, дотиків, трепету і очей, що світяться. Часто стосунки ускладнюються ще й тим, що у пари може з'явитися за цей час дитина. Це накладає певні складнощі, але в цій статті не про це. Як повернути ту саму романтику у відносини? Давайте пригадаємо, якими почуттями супроводжувалася закоханість?
1. Отже, одне з найважливіших - це вміння бачити найкраще, виділяти тільки найприємніше в людині - зачаровуватись.
2. Згадайте, скільки інтересу викликало його життя, скільки було питань щодо нього, як було важливо, чи добре він спав, і цей інтерес був щирим, непідробним.
3. Весь час хотілося створювати красу, піклуватися про себе та партнера. Собі новенька сукня і трохи бузкові стрілочки на очах, а йому, здається, підійшла б ця краватка.
4. Було реально страшно втратити його. Здавалося, що можна залагодити і пробачити будь-що, щоб він залишився поруч.
5. Навіть найпростіші його подарунки нам викликали тепло та подяку.
6. Ну і, звичайно, він нас збуджував і все пливло... які ж у нього були глибокі й зелені очі... як же добре було просто в них дивитися, поки десь знизу не підніметься тепла хвиля...
Милі панянки, нічого не змінилося. Він, як і раніше, гарний собою, у нього все такі ж зелені очі... і ми, насправді, так і не здатні до кінця дізнатися все про внутрішній світ іншої людини, тому знайомитися можна відразу після роботи заново.
Та й так, його можна втратити. Тому що час стирає відчуття цінності. Але часу можна протистояти усвідомлено. P.S. А в магазині багато нових суконь, а стрілочки на очах можна малювати чорні.
А ось ті червоні туфлі чекають на свято. А сьогодні свято Чарівності;)
